1. Мета, завдання і предмет дисципліни «Генетика»
1.1. Мета і завдання викладання дисципліни – навчити студентів закономірностям, які лежать в основі функціональної діяльності організму: спадковості та мінливості.
Вивчення її іде на молекулярному, хромосомному, клітинному, організменному і популяційному рівнях у напрямах: передача спадкової інформації у процесі розмноження організмів, матеріальні основи спадковості та мінливості, реалізація та зміни генетичної інформації в онтогенезі.
Завдання вивчення дисципліни. В результаті вивчення дисципліни генетики студент повинен знати:
- можливості фіксації, передачі, зміни та збереження спадкової інформації на цитогенетичному рівні;
- закономірності успадкування в процесі статевого розмноження;
- теоретичні основи загальної генетики рослин (класичної (формальної), молекулярної, функціональної, зворотної генетики);
- методи генетичного аналізу і можливості їх використання в селекційно-генетичних дослідженнях.
Студент повинен вміти:
- користуватися науковою, навчальною та методичною літературою з генетики;
- аналізувати спадковість і мінливість живих організмів методами генетичного аналізу;
- визначати генконтроль ознак, типи мінливості;
- оцінювати дію мутагенів на спадковість та мінливість живих організмів;
- використовувати генетичні знання під час вивчення інших агробіологічних дисциплін, в своїй праці за фахом.
1.2. Компетентності і програмні результати навчання.
Загальні компетентності: ЗК3 Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу. ЗК6 Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності. ЗК7 Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях. ЗК9 Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.
Фахові компетентності: ФК2 Здатність вирощувати, розмножувати сільськогосподарські культури та здійснювати технологічні операції з первинної переробки і зберігання продукції. ФК3 Знання та розуміння основних біологічних і агротехнологічних концепцій, правил і теорій, пов’язаних з вирощуванням сільськогосподарських та інших рослин. ФК5 Навички оцінювання, інтерпретації й синтезувати теоретичну інформацію та практичні, виробничі і дослідні данні в галузях сільськогосподарського виробництва. ФК8 Здатність розв’язувати широке коло проблем та задач в процесі вирощування сільськогосподарських культур, шляхом розуміння їх біологічних особливостей та використання як теоретичних, так і практичних методів..
Програмні результати навчання: ПРН4. Порівнювати та оцінювати сучасні науково-технічні досягнення у галузі агрономії. ПРН5. Проводити літературний пошук українською та іноземною мовами та аналізувати отриману інформацію. ПРН6. Демонструвати знання й розуміння фундаментальних дисциплін в обсязі, необхідному для володіння відповідними навичками в галузі агрономії. ПРН9. Володіти на операційному рівні методами спостереження, опису, ідентифікації, класифікації, а також культивування обʼєктів і підтримання стабільності агроценозів із збереженням природного різноманіття.
ПРН10. аналізувати та інтегрувати знання із загальної та спеціальної професійної підготовки в обсязі, необхідному для спеціалізованої професійної роботи у галузі агрономії..
1.3. Предмет дисципліни. Закономірності успадкування, передачі та зміни генетичної інформації
1.4. Місце дисципліни в структурно-логічній схемі підготовки фахівця зі спеціальності 201 Агрономия.
Пререквізити: відсутні.
Кореквізити: генетичні ресурси рослин