1.1. Мета і завдання викладання дисципліни – навчити студентів закономірностям, які лежать в основі функціональної діяльності організму: спадковості та мінливості.
Вивчення її іде на молекулярному, хромосомному, клітинному, організменному і популяційному рівнях у напрямах: передача спадкової інформації у процесі розмноження організмів, матеріальні основи спадковості та мінливості, реалізація та зміни генетичної інформації в онтогенезі.
Завдання вивчення дисципліни. В результаті вивчення дисципліни генетики студент повинен знати:
- можливості фіксації, передачі, зміни та збереження спадкової інформації на цитогенетичному рівні;
- закономірності успадкування в процесі статевого розмноження;
- теоретичні основи загальної генетики рослин (класичної (формальної), молекулярної, функціональної, зворотної генетики);
- методи генетичного аналізу і можливості їх використання в селекційно-генетичних дослідженнях.
Студент повинен вміти:
- користуватися науковою, навчальною та методичною літературою з генетики;
- аналізувати спадковість і мінливість живих організмів методами генетичного аналізу;
- визначати генконтроль ознак, типи мінливості;
- оцінювати дію мутагенів на спадковість та мінливість живих організмів;
- використовувати генетичні знання під час вивчення інших агробіологічних дисциплін, в своїй праці за фахом.
1.2. Компетентності і програмні результати навчання.
Загальні компетентності: ЗК6 Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу. ЗК7 Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності. ЗК9 Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями. ЗК12 Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.
Фахові компетентності: СК1 Здатність застосовувати знання зі спеціалізованих підрозділів науки (екології, ботаніки, дендрології, фізіології рослин, генетики та селекції декоративних рослин, ґрунтознавства міських екосистем, агротехніки, вирощування декоративних рослин, проектування, формування та експлуатації компонентів садово- паркових об’єктів, захисту декоративних рослин від шкідників та хвороб, механізації садово-паркових робіт тощо). СК6 Здатність оцінювати, інтерпретувати та синтезувати теоретичну інформацію і практичні, виробничі й дослідні дані у галузі садово-паркового господарства. СК11 Здатність зберігати та охороняти біологічне різноманіття на об’єктах садово-паркового господарства, підвищувати їх екологічний потенціал.
Програмні результати навчання: ПРН3 Проводити літературний пошук українською та іноземними мовами і аналізувати отриману інформацію, ПРН4 Володіти професійними знаннями для вирішення завдань з організації та ведення садово-паркового господарства, ПРН5 Володіти на операційному рівні методами спостереження, опису, ідентифікації, класифікації, культивування декоративних рослин та рослинних садово-паркових угруповань, підтримання їх декоративності, стійкості і стабільності в умовах комплексної зеленої зони міста..
1.3. Предмет дисципліни. Закономірності успадкування, передачі та зміни генетичної інформації
1.4. Місце дисципліни в структурно-логічній схемі підготовки фахівця зі спеціальності 206 Садово-паркове господарство.
Пререквізити: відсутні.
Кореквізити: біотехнологія декоративних рослин